Переглядів: [wpstatistics stat=pagevisits time=total]    Ідентифікатор матеріалу - 3311

Інформаційне повідомлення
№(б/н) від 03.03.2017
"17 березня 2017 року – 100-річчя подій Української революції та утворення Української Центральної Ради"

Указом Президента України 2017 рік проголошено роком Української революції 1917–1921 років.

2 березня 2017 року відбулася нарада під головуванням Віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка щодо реалізації плану заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років та вшанування пам’яті її учасників на період до 2021 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України №777-р від 26.10.2016.

«Українська революція 1917-1921 рр. – один із найважливіших періодів становлення нашої держави, ця доба стала одною із вершин національно-визвольних змагань нашого народу, але, водночас, це одні з найбільш трагічних сторінок нашої історії. Відзначення 100-річчя революції є надзвичайно важливим зараз, в умовах тієї гібридної війни, яку веде проти нас Росія. Нам надзвичайно важливо зараз якомога ширше показати той період в історії нашої держави, коли українці, як і зараз, зі зброєю в руках, виборювали свою незалежність», – сказав Павло Розенко.

Урочисті державні заходи до 100-річчя початку Української революції та створення Української Центральної Ради відбудуться вже в середині березня і триватимуть до 2021 року.
Відповідно до Плану заходів передбачено спорудити монумент Соборності України та встановити пам’ятник Симону Петлюрі у м. Києві, а також меморіали та пам’ятники в регіонах, упорядкувати поховання учасників Української революції 1917 – 1921 років в Україні та за кордоном, реалізувати Всеукраїнський науково-просвітницький проект “Місця пам’яті Української революції 1917 – 1921 років”.

Український інститут національної пам’яті розмістив матеріали, зміст яких може бути використаний при підготовці заходів на відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років.  

“Події, які сталися 100 років тому – Українська революція – були переламними й досі визначають сьогодення України”, – розповідає голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимир В’ятрович.

Саме тоді українці отримали практичний досвід створення держави у ХХ ст., а поняття України вперше за кілька століть з суто географічного перетворилося і на політичне – УНР була офіційно визнана рядом держав.

Стартом Української революції вважається початок березня 1917 року, коли була створена Центральна Рада – парламент майбутньої УНР. А завершенням – остаточне встановлення більшовицької влади в Україні у 1921 році.

Сам термін “Українська революція” – порівняно новий і є альтернативою для “Жовтневої революції”, яку використовувала радянська історіографія, та “Революція в Україні”, що просто розглядає Російську революцію та події у колишній Російській імперії з українськими особливостями.

“Ця державотворча традиція у радянські часи замовчувалася. Навіть у незалежній Україні на неї мало звертали увагу”, – відзначає Володимир В’ятрович.

“А це важливий елемент заперечення тези, що Україна нібито випадкове геополітичне утворення, яке з’явилося на руїнах Радянського союзу, “уламок” СРСР”, – вважає історик.

4 березня 1917 року (за новим стилем – 17 березня) вважається не лише стартом революції, а й початком новітнього українського парламенту. У березні 2017 року у Верховній Раді заплановано відкрити Музей парламентаризму, у якому виставлятимуться копії документів часів Русі (“Руська правда” Ярослава Мудрого”), Конституції Пилипа Орлика, IV універсалу, гравюри та фото про вітчизняний парламентаризм.

Історія з перепохованням Олександра Олеся спричинила значний резонанс щодо теми іноземних поховань українських діячів. До сторіччя революції заплановано впорядкувати могили діячів того періоду, зокрема й на території інших держав.

Відзначення пам’яті Української революції вже почалося. У січні в Києві відкрили меморіальну дошку полковнику армії УНР Євгену Коновальцю.  Ще раніше Київрада перейменувала кілька вулиць на честь військових діячів УНР (наприклад, вулицю Кутузова перейменували на честь генерала Армії УНР Алмазова, а вулицю Суворова – на честь генерала-полковника Армії УНР Омеляновича-Павленка).

 Перейменування відбулися й в інших містах (тільки іменем Євгена Коновальця названо понад 30 вулиць по всій Україні).

В Українському інституті національної пам’яті запевняють, що “не переписують історію України, а пишуть її від першої особи“.

 “Цей процес може призвести до дуже серйозних дискусій з нашими сусідами, у яких вже є усталений погляд на українську історію”, – визнає Володимир В’ятрович.

 “Щодо деяких питань ми знайдемо якісь компроміси, а щодо інших – ні, й у нас будуть оцінки, що відрізнятимуться від оцінок росіян чи поляків”, – констатує історик.

 Утім, головне, за його словами, щоби такий історичний підхід сприйняли в самому українському суспільстві.

 “Попри те, що УНР зазнала поразки у 1917-1921 роках, Українська революція стала важливою спадщиною для наступних поколінь… Ми повинні згадати уроки тих подій, а там їх чимало, щоб не повторити помилок, зроблених нашими попередниками“, – підсумовує Володимир В’ятрович.

*************************

Інформаційні ресурси:

Лист МОН України №1/9-146 від 13.03.2017 “Щодо заходів до 100-ліття від початку Української революції 1917–1921 років” (методичні рекомендації, додатки)

на сайті Українського інституту національної пам’яті створено рубрику “УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921“, у якій представлено підрубрики:

• новини 
• події і лідери
• Універсали 

ЩО ТАКЕ УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ?

Українська революція 1917–1921 років розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію у березні 1917-го. Ключовим її рушієм був український народ і його політична еліта, що еволюціонувала від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення власної державної незалежності.

Термін “Українська революція” був уведений в обіг самими учасниками подій. Це визначення є в працях Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Симона Петлюри, Дмитра Дорошенка та інших діячів доби.

• Радянська історіографія старанно викорінювала цю дефініцію та поширювала свої поняття – “Велика Жовтнева соціалістична революція” та “Громадянська війна”. Усе, що не вписувалося в рамки “генеральної лінії партії”, подавалося як “контрреволюційне” та “буржуазне”. Українські історики в діаспорі досліджували Українську революцію 1917–1921 років. Їх роботу продовжили вітчизняні науковці в незалежній Україні.

  У матеріалі висвітлено етапи революції 1917–1921 років:

• березень 1917 – квітень 1918 – утворення та діяльність Української Центральної Ради, проголошення її Універсалів;
• 29 квітня – 14 грудня 1918 – правління гетьмана Павла Скоропадського;
• грудень 1918 – листопад 1921 – встановлення влади Директорії УНР, розгортання та придушення масштабного повстанського руху.

13 березня 2017 року – прес-конференція «Вшанування 100-річчя Української революції 1917-1921 років»

Що таке Українська революція? Які її досягнення? Чому Українська Соціалістична Радянська Республіка не була формою української державності? Які елементи “гібридної війни” проти Української Народної Республіки успадкувала і використовує російська пропаганда сьогодні? Які уроки з подій 1917-1921 рр. має винести Україна, щоб вистояти і перемогти в сучасній війні? Як держава вшановуватиме сторіччя революції?

Україна є спадкоємицею державницьких традицій, закладених революцією 1917–1921 років.
Початок революції пов’язаний зі створенням Української Центральної Ради на чолі з Михайлом Грушевським 17 березня 1917 року. За короткий час вона перетворилася з представницького органу українського громадського руху на повноцінний парламент Української Народної Республіки.

У ході революції український народ уперше в ХХ сторіччі створив суверенну національну державу з усіма належними ознаками: територія, кордони, символи, органи влади, військо, гроші, мова.

Розбудовою Української Народної Республіки, Української Держави та Західно-Української Народної Республіки українці довели свій потенціал національного державотворення. Вперше після століть бездержавності відбулось об’єднання в одній соборній державі східних і західних українських земель.

Досвід самостійної соборної України відіграв вирішальну роль у подальшій визвольній боротьбі українців. Здобутки революції та причини її поразки мають стати важливим уроком для сучасної України.

Сюндюков Ігор. 1917: революція як застереження. Уроки подій 100-річної давнини в сучасному українському контексті

Джерела:

• єдиний веб-портал органів виконавчої влади України “Урядовий портал”
• офіційний сайт Українського інституту національної пам’яті
• сайт газети “День”
• інформаційна система КВНЗ КОР “Академія неперервної освіти” “Нормативно-правове і навчально-методичне забезпечення освітнього процесу”