Переглядів: [wpstatistics stat=pagevisits time=total] Ідентифікатор матеріалу - 3505
Методичні рекомендації
№(б/н) від 12.03.2017
"Ключові питання для аналізу медіамеседжів"
- Видавець:
- Категорії:
- Вища освіта, Наукове і методичне забезпечення освіти, Основна школа (Базова середня освіта), Післядипломна освіта, Позашкільна освіта і виховання, Старша школа (Профільна середня освіта), Управління закладом освіти
- Навчальний рік:
- 2016/2017 навчальний рік, 2017/2018 навчальний рік
Якщо у вас не вантажиться онлайн перегляд документів, оновіть сторінку (клавіша F5) або натисніть тут. «Ціль медіаграмотності – не запам’ятати факти про медіа чи навчитись робити відео або презентацію у Power Point. Швидше, ціль у тому, аби досліджувати питання, які виникають під час критичного сприйняття медіамеседжу – друкованого чи електронного. Це включає навички мислення вищого порядку:
- вчитись визначати ключові ідеї,
- встановлювати зв’язки між різними ідеями,
- ставити доречні питання,
- помічати протиріччя,
- рефлексувати», –
пишуть Елізабет Томан та Тесса Джолс з Центру медіаграмотності у США.
Ставити правильні питання, сприймаючи медіапродукт – це, можна сказати, ядро медіаосвіти і загалом критичного мислення.
Вперше такі питання були сформульовані у 1989 році Британським інститутом кіно – із розвитком медіа вони поступово були трансформовані. Однак суть лишається тією ж: питання концентруються навколо таких категорій:
- авторство,
- мета,
- вплив,
- аудиторія,
- реакція,
- зміст,
- технології,
- інтерпретації.
Ці питання відображені у таблиці, розробленій Національною асоціацією освітою з медіаграмотності (NAMLE) у 2007 році. Нижче опубліковано переклад питань.
Джерело:
- сайт Media Sapiens
