Переглядів: 3787    Ідентифікатор матеріалу - 1525

Інформаційне повідомлення
№(б/н) від 14.12.2016
"Затвердження Урядом Політичної пропозиції щодо реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа”"

14 грудня 2016 року на засіданні Кабінету Міністрів України Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич представила Політичну пропозицію КМУ щодо подальшого реформування загальної середньої освіти на період до 2029 року.

Повідомлення про розгляд питань щодо реформування системи освіти України розміщено на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України “Урядовий портал”.

Рішення Уряду щодо зміни ситуації у сфері освіти дозволять створити умови для належної якості освіти у країні.

Про це заявив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час розгляду Урядом низки документів щодо розвитку освіти і науки України на засіданні КМУ.

“Ми не маємо жодного морального права обмежити дітей у доступності до школи, дитячого садочка, і найголовніше – в якості освіти. Маємо створити умови щодо належної якості освіти”, – заявив Володимир Гройсман, анонсуючи затвердження Урядом концепції “Нової української школи”.

Ухвалені Урядом рішення дозволять змінити ситуацію у сфері освіті на краще, а також окреслити розвиток сфери на середньо- і довгострокову перспективу.

“Освіта – це те, що забезпечить нам прорив в економіці та інших сферах , – підкреслив Прем’єр-міністр.”

Серед сьогоднішніх рішень Уряду – постанова про підняття оплати праці вчителів на два тарифних розряди.

Завдяки цьому рішенню та підвищенню мінімальної зарплати удвічі, в середньому зарплата вчителів у 2017 році збільшиться на 50%.

Політичну пропозицію «Нова українська школа» представила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич:  

“Ця Політична пропозиція  –  стратегічний документ, із урахуванням якого розроблятиметься подальша програма діяльності Уряду щодо реформування загальної середньої освіти до 2029 року”.

“Згідно із результатами соціологічного дослідження…, лише 10 % батьків, 15,3 % учителів та 8,8 % директорів шкіл погоджуються із твердженням, що середня освіта в Україні готує до майбутнього життя в суспільстві – школа не реформувалася більше 50 років, зміни критично необхідні”.

“Політична пропозиція – не косметичний ремонт системи, а докорінна її зміна. Це й новий зміст освіти, це нові цілі навчання, педагогіка партнерства, нове освітнє середовище – багато складових, що мають створити нову школу, нове середовище для виховання наступних поколінь”.

“Ми маємо перейти від школи знань до школи компетентностей. Це означає, що ми маємо виокремити необхідне ядро знань та навчити дітей реально з цими знаннями працювати. Цю зміну гарно ілюструє метафора: можна читати на швидкість, а можна читати з розумінням. Школа компетентностей – це читання з розумінням”, – пояснила  Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Зміна підходів та введення нових методик викладання заради отримання нових якісних результатів навчання у школі буде потребувати від учнів та педагогів більше часу та сил, що зумовлює необхідність переходу на 12-річне навчання.

“Щоб забезпечити нові результати навчання, допомогти нашим дітям успішно обирати профіль подальшого навчання та напрямок свого життєвого розвитку нам потрібна 3-річна профільна школа, тобто 12 рік. Але за рахунок підвищення якості середньої освіти на більшості спеціальностей бакалаврату ми можемо зробити 3-річне навчання, тобто ці речі будуть взаємно компенсуватися”, – зазначила Лілія Гриневич.

Концепція “Нової української школи”, на основі якої формувалася Політична пропозиція, корелюється не лише з кращими світовими практиками, а й потребами  міжнародного ринку праці, які були озвучені на початку 2016 р. на World Economic Forum.

Передбачається, що вже у 2020 році для успішного працевлаштування будуть потрібні такі навички, як уміння  вирішувати складні завдання, критичне мислення, креативність, емоційний інтелект тощо.

Міністр наголосила, що ризики невпровадження реформи дуже високі, зокрема:

• погіршення конкурентоспроможності середньої   освіти України, збереження тенденції до погіршення якості всіх видів освіти;
• зниження якості людського капіталу і, як наслідок, погіршення конкурентоспроможності економіки України;
• втрата науково-технічного потенціалу держави.

МОН України вже зроблено перші кроки на шляху до впровадження Нової української школи, як-от:

• у 2016 році оновлено навчальні  програми початкової  школи;
• понад 40 відео з методичними рекомендаціями та прикладами сучасних методик викладання записано та викладено у вільному доступі на платформі EdEra;
• вперше за всю історію Незалежності надруковано Хрестоматію сучасної української дитячої літератури для читання у початковій школі (до кінця року Хрестоматії почнуть надходити до шкільних бібліотек по всій Україні).

Геннадій Зубко, віце-премєр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ прокоментував презентовану на засіданні Уряду Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування середньої освіти «Нова українська школа» на період 2019 року:

“Впровадження Концепції «Нова українська школа» доцільно прискорити саме на рівні опорних шкіл, які сьогодні формуються в ОТГ з реформою децентралізації”. 

«У рамках реформи в об’єднаних територіальних громадах починають формуватися шкільні простори, в яких до опорних шкіл приєднуються початкові школи”.

“Впровадження концепції «Нова українська школа» саме тут дозволить, по-перше, забезпечити зовсім іншу якість підручників у початкових та опорних школах. А по-друге, підтягнути освіту в сільській місцевості на зовсім інший рівень. Таким чином, реформа освіти рухатиметься в одному руслі з реформою децентралізації».

***********************

Концепція «Нова українська школа» пройшла широке громадське обговорення, до якого долучилися представники всіх зацікавлених сторін – освітяни, батьки, експерти, роботодавці, представники професійних спільнот, громадські діячі, представники ОТГ тощо. 

Вона також ухвалена Колегією МОН України. Ознайомитися з текстом оновленої Концепції та долучитися до суспільного діалогу навколо реформи загальної середньої освіти можна за посиланням «Нова українська школа».

***********************

“Окрім цього на засіданні  Уряду прийнято 17 постанов КМУ, підготованих нашим Міністерством. Це неймовірна робота, яку потрібно було зробити для подальшого розвитку освіти і науки в Україні”, – відзначила Міністр освіти і науки України Лілія Гріневич.

• “Це постанова про підняття оплати праці вчителів на два тарифних розряди.

• Постанова, що прямо стосується успішності розвитку інклюзивної освіти в Україні – асистент вчителя матиме право отримувати пенсію за вислугу років. Це має значно підвищити соціальний статус цих працівників, дати повштовх, щоб ця посада все активніше запроваджувалась у навчальних закладах.

• Зі стратегічного – План заходів із впровадження Національної рамки кваліфікацій на 2016-2020 роки.

Зараз як вища освіта, так і професійна освіта живуть окремим життям від ринку праці. Цей документ визначає завдання для співпраці та зближення позицій освітян та роботодавців, спрямованої на реалізацію євроінтеграційних зобов’язань нашої країни. Рамка кваліфікацій створює сучасний інструментарій для розроблення стандартів вищої та професійної освіти, аналізу та оцінювання освітніх програм відповідних рівнів.

Прийнято документи, що прямо чи опосередковано пов’язані з імплементацією надзвичайно важливого закону – Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”. Його впровадження допоможе докорінно змінити функціонування науки”.

***********************************

Політична пропозиція КМУ щодо подальшого реформування загальної середньої освіти на період до 2029 року та інші нормативно-правові акти, затверджені КМУ 14 грудня 2016 року, будуть розміщені в інформаційній системі після їх публікації на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України “Урядовий портал” та офіційному сайті МОН України. 

 

Джерела:

• єдиний веб-портал органів виконавчої влади України “Урядовий портал”
• офіційний сайт МОН України
• інформаційна система КВНЗ КОР “Академія неперервної освіти” “Нормативно-правове і навчально-методичне забезпечення освітнього процесу”