Переглядів: 2081 Ідентифікатор матеріалу - 8236
Розпорядження Кабінету Міністрів України
№960-р від 05.08.2020
"Про схвалення Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти)"
- Видавець:
- Кабінет Міністрів України
- Категорії:
- Інклюзивне навчання, Інноваційна діяльність, Внутрішня система забезпечення якості освіти, Наукове і методичне забезпечення освіти, Основна школа (Базова середня освіта), Післядипломна освіта, Позашкільна освіта і виховання, Початкова освіта, Робота з обдарованими дітьми, Старша школа (Профільна середня освіта), Управління закладом освіти, Фахова передвища освіта
- Навчальний рік:
- 2020/2021 навчальний рік
- до освітніх програм ЗДО, ЗЗСО
Якщо у вас не вантажиться онлайн перегляд документів, оновіть сторінку (клавіша F5) або натисніть тут. Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) має таку структуру:
- проблеми, які потребують розв’язання; нормативно-правова база для впровадження і розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) в Україні;
- мета і строки реалізації Концепції;
- шляхи і способи розв’язання проблем;
- прогноз впливу на ключові інтереси заінтересованих сторін;
- очікувані результати;
- обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів.
Реалізація Концепції передбачена на період 2020-2027 рр.
Розміщуємо основні положення Концепції.
Природничо-математична освіта (STEM-освіта) повинна стати одним з пріоритетів розвитку сфери освіти, складовою частиною державної політики з підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки та розвитку людського капіталу, одним з основних факторів інноваційної діяльності у сфері освіти, що відповідає запитам економіки та потребам суспільства [1].
Основні політичні підходи до сприяння розвитку наукоємних та високотехнологічних галузей, спрямовані на заохочення дітей та молоді до проведення досліджень та оволодіння науково-технічними, інженерними професіями:
- розроблення ефективних і привабливих методів впровадження навчальних програм з навчальними методиками природничо-математичної освіти (STEM-освіти);
- удосконалення підготовки педагогічних працівників та забезпечення їх професійного розвитку і стимулювання;
- стимулювання здобувачів освіти до обрання науково-технічної діяльності, що передбачає здійснення заходів, які дають змогу розв’язати проблеми соціального сприйняття науки і науково-технічних, інженерних професій, а також професійної орієнтації, спрямованої на розвиток партнерства між закладами освіти і роботодавцями.
Методологічною основою формування змісту природничо-математичної освіти (STEM-освіти) є трансдисциплінарний підхід.
Впровадження природничо-математичної освіти (STEM-освіти) здійснюється з урахуванням таких принципів: особистісний підхід; постійне оновлення змісту освіти; наступність; патріотизм і громадянська спрямованість; продуктивна мотивація здобувачів освіти до провадження науково-дослідницької та проєктної діяльності, винахідництва; істотна роль математики в інтегративному підході реалізації природничо-математичної освіти (STEM-освіти), послідовне, ґрунтовне, якісне її викладання; спонукання до формування та розвиток “гнучких навичок” у здобувачів освіти; використання технологій розвивального та проблемного навчання; забезпечення наступності змісту освіти та запровадження курсової (адаптаційної, ознайомчої) підготовки вчителів відповідних спеціальностей; розвиток закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування.
Значення термінів, які вживаються у Концепції:
природничо-математична освіта (STEM-освіта) – цілісна система природничої і математичної освітніх галузей, метою якої є розвиток особистості через формування компетентностей, природничо-наукової картини світу, світоглядних позицій і життєвих цінностей з використанням трансдисциплінарного підходу до навчання, що базується на практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань для розв’язання практичних проблем для подальшого використання цих знань і вмінь у професійній діяльності;
STEM-лабораторія – навчальний кабінет або приміщення закладу освіти, оснащене сучасними засобами навчання та обладнанням для залучення здобувачів освіти до навчально-дослідницької, дослідницько-експериментальної, конструкторської, винахідницької та пошукової діяльності відповідно до стандартів освіти, освітніх та навчальних програм з використанням проєктних технологій в освітньому процесі;
STEM-центр – структурний підрозділ закладу освіти, утворений з метою забезпечення природничо-математичної освіти (STEM-освіти), організації та взаємодії заінтересованих осіб.
Метою розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) є комплексне поширення інноваційних методик викладання та об’єднання зусиль учасників освітнього процесу і соціальних партнерів у формуванні необхідних компетентностей здобувачів освіти, які дадуть можливість запропонувати розв’язання проблем суспільства, поєднавши природничі науки, технології, інженерію та математику.
Основними завданнями природничо-математичної освіти (STEM-освіти) є:
- формування навичок розв’язання складних (комплексних) практичних проблем, критичного мислення, креативних якостей та когнітивної гнучкості, організаційних та комунікаційних здібностей, вміння оцінювати проблеми та приймати рішення, готовності до свідомого вибору та оволодіння майбутньою професією, фінансової грамотності, цілісного наукового світогляду, ціннісних орієнтирів, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей і математичної та природничої грамотності;
- всебічний розвиток особистості шляхом виявлення її нахилів і здібностей;
- оволодіння засобами пізнавальної та практичної діяльності;
- виховання особистості, яка прагне до здобуття освіти упродовж життя, формування вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань.
Пріоритетні напрями розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти):
- розвиток природничої, математичної, технологічної та інформатичної освітніх галузей, науково-технічної творчості, підприємництва, формування критичного мислення та етичних норм науково-технічної діяльності у здобувачів освіти;
- розроблення інноваційних навчальних програм, зокрема для здобувачів спеціалізованої освіти наукового спрямування, та освітніх програм для педагогічних працівників з урахуванням потреб ринку праці;
- розширення і зміцнення партнерської співпраці між закладами освіти та роботодавцями;
- популяризація природничо-математичної освіти (STEM-освіти);
- сприяння забезпеченню гендерної рівності в природничо-математичній освіті (STEM-освіті).
Розвиток природничо-математичної освіти (STEM-освіти) може бути забезпечений на таких рівнях:
початковому – дошкільна, позашкільна, початкова освіта. Основне завдання – стимулювання допитливості та підтримка інтересу до навчання і пошуку знань, мотивація до самостійних досліджень, створення простих приладів, конструкцій, науково-технічна творчість;
базовому – базова середня, позашкільна освіта. Основне завдання – формування стійкого інтересу до природничо-математичних предметів, оволодіння технологічною грамотністю та навичками розв’язання проблем, залучення до дослідництва, винахідництва, проєктної діяльності, що дасть змогу збільшити частку тих, хто прагне обрати науково-технічні, інженерні професії;
профільному – профільна середня, позашкільна, професійна (професійно-технічна) освіта. Основне завдання – поглиблене оволодіння системою знань і умінь з природничо-математичної освіти (STEM-освіти), методами наукових досліджень, реалізація інноваційних проєктів;
вищому/професійному – вища освіта. Основне завдання – становлення фахівців різних науково-технічних, інженерних професій на базі закладів вищої освіти, а також підвищення професійної майстерності педагогічних працівників із впровадження нових методик викладання, відповідних курсів та реалізації інноваційних проєктів.
Природничо-математична освіта (STEM-освіта) може реалізуватися через усі види освіти, а саме: формальну, неформальну, інформальну (на онлайн-платформах, у STEM-центрах/лабораторіях (у тому числі віртуальних), шляхом проведення екскурсій, квестів, турнірів, конкурсів, олімпіад, фестивалів, практикумів, заходів, під час яких спеціалісти в галузі розроблення програмного забезпечення працюють над розв’язанням певної проблеми, створенням нових комп’ютерних програм) [1].
З метою активного залучення здобувачів освіти до дослідницько-експериментальної, конструкторської діяльності необхідно впроваджувати нові методи та форми організації освітнього процесу.
Напрями забезпечення якості природничо-математичної освіти (STEM-освіти) у сфері загальної середньої освіти:
- підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, залучення фахівців високотехнологічних галузей до освітнього процесу;
- підвищення престижу праці педагогічних працівників;
- оновлення змісту природничої, математичної та технологічної освітніх галузей (державні стандарти, навчальні програми, підручники, збірники задач, дидактичні матеріали, засоби навчання, електронні освітні ресурси тощо);
- особистісна орієнтація освіти, що передбачає рівневу і профільну диференціацію навчання, рівний доступ до якісної освіти, розвиток особистості та високий рівень самореалізації здобувачів освіти;
- упровадження в освітній процес проєктної діяльності, цифрових технологій, проблемного навчання (створення проблемних ситуацій, в яких здобувачі освіти самостійно шукають відповіді на питання);
- участь здобувачів освіти у відповідних конкурсах, турнірах, олімпіадах, літніх школах;
- модернізація навчально-методичної та матеріально-технічної бази профільних навчальних кабінетів і лабораторій закладів освіти, використання в освітньому процесі науково-популярної та наукової літератури, електронних освітніх ресурсів, відповідних іноземних видань, перекладених державною мовою;
- забезпечення доступності природничо-математичної освіти
(STEM-освіти), універсального дизайну.
Науково-методичне забезпечення природничо-математичної освіти (STEM-освіти) передбачає розроблення інтегрованих навчальних програм для всіх типів закладів освіти для викладання спеціальних курсів, факультативів, організації роботи гуртків з робототехніки, інженерії, природничих та аграрних дисциплін, сучасних наукових напрямів, новітніх технологій з урахуванням кращого національного та міжнародного досвіду.
Форми організації освітнього процесу: оновлення дизайну пришкільних ділянок для проведення ботанічних, астрономічних і метеорологічних спостережень, дослідів тощо.
Навчальні методики та навчальні програми природничо-математичної освіти (STEM-освіти) спрямовані на задоволення попиту на наукоємну освіту, формування актуальних на ринку праці компетентностей, а саме:
- когнітивних навичок – пізнавальних здібностей, що забезпечують можливість оброблення інформації, формування уваги, пам’яті, аналітичного, критичного мислення і креативних якостей, здатність до навчання, аналізу, оцінювання, порівняння і планування дій, пошуку ідей, прийняття рішень, аргументації, проведення спостережень, оброблення результатів та підготовки висновків. Ці навички дають змогу оперувати числами для ідентифікації, систематизації, критичної оцінки комплексу проблем та пошуку шляхів їх розв’язання, що є складовою математичного мислення;
- навичок оброблення інформації, інтерпретації та аналізу даних – навичок пошуку, співставлення, упорядкування та відбору валідних даних для задоволення конкретних потреб; створення, розуміння, інтерпретації, аналізу та екстраполяції емпіричних даних, перевірки їх достовірності, надійності; відображення результатів ефективними способами, прийняття рішень на основі наукових даних;
- інженерного мислення – виявлення та розв’язання складних проблем на основі аналізу даних, пошук рішень, їх оцінювання та втілення найефективнішого рішення за допомогою технічних засобів;
- науково-дослідницьких навичок – проведення наукових досліджень, висунення, обґрунтування і перевірка гіпотези, експериментування, аналіз даних та підготовка висновків, що підтверджують, спростовують або модифікують гіпотезу, а також спостереження, вимірювання, прогнозування, використання просторово-часових зв’язків, інтерпретація даних;
- алгоритмічного мислення та цифрової грамотності – ефективне використання цифрових технологій для комунікації, обробки інформації, інтерпретації та аналізу даних, формулювання проблем та їх розв’язання у вигляді комп’ютерних алгоритмів, які можуть бути автоматично оброблені; складення інструкцій або алгоритмів, що дають змогу виконати певні завдання за допомогою відповідної техніки;
- креативних якостей та інноваційності – якостей, що сприяють творчості та інноваційності здобувачів освіти, здатності до прийняття креативних функціональних рішень, інноваційності (удосконалення існуючих продуктів, процесів та систем);
- технологічних навичок – психомоторних навичок, що пов’язані з правильним та безпечним використанням наукового та технічного обладнання, апаратів та речовин, специфічні для певної галузі, прогнозні та відповідають динаміці ринку праці;
- навичок комунікації – навичок спілкування, ефективної роботи в команді шляхом забезпечення кожному учаснику команди рівного шансу на участь та передачу ідеї з урахуванням спільної відповідальності, встановлення загальних цілей, що дає команді можливість розділити відповідальність за досягнення основних цілей та їх вплив, а також вміння працювати незалежно в команді, бути лідером і виконавцем, розуміти свою роль, знати свої сильні і слабкі сторони, спілкуватися з членами команди чи заінтересованими сторонами ефективними способами.
Упровадження природничо-математичної освіти (STEM-освіти) передбачає активне використання педагогічними і науково-педагогічними працівниками новітніх педагогічних підходів до викладання та оцінювання, інновацій у сфері освіти, практики міжпредметного навчання, методів і засобів навчання, що сприяють розвитку дослідницьких і винахідницьких компетентностей здобувачів освіти.
Складові природничо-математичної освіти (STEM-освіти): мережа STEM-центрів/лабораторій, у тому числі віртуальних.
Завдання діяльності STEM-центрів:
- організація науково-орієнтованої діяльності здобувачів освіти з використанням високотехнологічних засобів навчання, інноваційних моделей освіти, їх розроблення та апробацію;
- популяризація результатів винахідницької, науково-орієнтованої діяльності та розвиток учнівської і студентської творчості;
- професійне удосконалення педагогічних працівників.
Напрями діяльності STEM-центрів: програмування, штучний інтелект, мехатроніка, біоніка, адитивні технології, числове програмне керування, комп’ютерне моделювання, фрезерні та лазерні технології, кліматичні, астрономічні, біологічні спостереження та опрацювання їх результатів, робототехніка, інженерія, ракетомоделювання, аерокосмічні технології, радіоелектроніка, авто-, авіа-, судномоделювання, тривимірне моделювання, хіміко-біологічні та агроекологічні технології, конструювання, веб-дизайн, основи відеотехнологій, цифрове мистецтво.
STEM-лабораторії можуть оснащуватися в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, а також у закладах вищої освіти, що здійснюють підготовку педагогічних працівників.
Оснащення STEM-лабораторій здійснюється відповідно до Типового переліку комп’ютерного обладнання для закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти та Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій, затверджених МОН України.
Очікувані результати розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти):
- забезпечити:
співпрацю представників закладів освіти та академічних наукових установ, науково-дослідних лабораторій, наукових музеїв, природничих центрів, підприємств, громадських та інших організацій, у тому числі із залученням їх до створення освітнього середовища закладів освіти;
формування змісту природничо-математичної освіти (STEM-освіти), трансфер знань, який забезпечує впровадження досягнень наукової сфери в освітній процес;
- підвищити якість освіти, інтегрувати систему освіти України до європейського і світового освітнього простору;
- формувати і розвивати навички науково-дослідницької та інженерної діяльності, винахідництво, підприємництво, ранню професійну самовизначеність і готовність до усвідомленого вибору майбутньої професії;
- популяризувати науково-технічні та інженерні професії;
- надати особам з інвалідністю доступ до використання сучасних технічних засобів, реалізації інноваційних проєктів;
- поширювати інновації у сфері освіти;
- пропагувати результати учнівської творчості.
Центри професійного розвитку педагогічних працівників, заклади післядипломної педагогічної освіти повинні стати важливими центрами професійного розвитку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, впровадження природничо-математичної освіти (STEM-освіти), які провадять свою діяльність на засадах персоніфікації, надаючи кожному педагогічному працівнику широкі можливості для вдосконалення, поглиблення професійної підготовки в прийнятний для нього спосіб, у тому числі з використанням технологій дистанційного навчання.
У процесі створення й оновлення освітніх програм закладів дошкільної, загальної середньої освіти доцільно використати положення Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) з таких питань:
- принципи упровадження природничо-математичної освіти (STEM-освіти);
- основні завдання розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) на різних рівнях;
- напрями забезпечення якості природничо-математичної освіти (STEM-освіти) у сфері загальної середньої освіти;
- науково-методичне забезпечення природничо-математичної освіти (STEM-освіти);
- компетентності, формування яких забезпечується у процесі упровадження навчальних методик і навчальних програм природничо-математичної освіти (STEM-освіти);
- завдання і напрями діяльності, оснащення STEM-лабораторій і STEM-центрів;
- створення освітнього середовища закладу освіти;
- методи та форми організації освітнього процесу, спрямовані на активне залучення здобувачів освіти до дослідницько-експериментальної, конструкторської діяльності;
- очікувані результати розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти).
Розміщуємо для завантаження і використання в освітній діяльності:
розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 р. № 960-р “Про схвалення Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти)”;
Матушевська О.В. Упровадження положень Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) у практику роботи закладів освіти
Використані ресурси:
- Про схвалення Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) : розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 р. № 960-р. URL: https://cutt.ly/Xd1K8NR
Користувачі мають дотримуватися академічної доброчесності, зазначати посилання на матеріали, розміщені в інформаційній системі інституту.
Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти)
Упровадження положень Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) у практику роботи закладів освіти