Переглядів: [wpstatistics stat=pagevisits time=total] Ідентифікатор матеріалу - 2787
Інформаційне повідомлення
№(б/н) від 01.02.2017
"Олекса Тихий – філософ, філолог, правозахисник, політв’язень"
- Видавець:
- КВНЗ КОР "Академія неперервної освіти"
- Категорії:
- Наукове і методичне забезпечення освіти, Післядипломна освіта, Позашкільна освіта і виховання, Управління закладом освіти
- Навчальний рік:
- 2016/2017 навчальний рік, 2017/2018 навчальний рік
Якщо у вас не вантажиться онлайн перегляд документів, оновіть сторінку (клавіша F5) або натисніть тут.
«Я для того, щоб Донеччина давала не тільки уболівальників футболу, учених-безбатченків, російськомовних інженерів, агрономів, лікарів, учителів, а й українських спеціалістів-патріотів і українських поетів та письменників, українських композиторів та акторів».
Олекса Тихий
27 січня 2017 року – 90 років з дня народження Олекси (Олексія) Тихого (1927-1984), правозахисника, політв’язня радянського режиму, поета, мовознавця, педагога, члена Української Гельсінської Групи.
Народився на хуторі Їжевка на Донеччині, де родина пережила Голодомор. Закінчив філософський факультет Московського університету, вчителював у школах Запорізької та Донецької областей.
Один із активних учасників дисидентського руху в Україні, виступав на захист української мови й культури на Донеччині, критикував політику влади з русифікації краю.
У листопаді 1976-го, як один зі співзасновників Української гельсінської групи – першої правозахисної організації в Україні, підписав Декларацію та Меморандум, в яких стверджується, що Голодомор 1932-1933 років є геноцидом.
За правозахисну діяльність у липні 1977 року засуджений до 10-річного позбавлення волі в таборах особливо суворого режиму і 5-ти років заслання. Покарання відбував у Мордовії. Багато разів Олекса Тихий оголошував голодування, протестуючи проти нелюдських умов утримання політв’язнів – порушення їхніх прав на листування, побачення. Одне із них тривало 52 доби.
На захист Тихого виступали визначнi правозахисники: Петро Григоренко, Андрiй Сахаров, Левко Лук’яненко, Олександр Подрабiнек та iншi.
Помер у тюремній лікарні в Пермі. Перепохований 19 листопада 1989 на Байковому цвинтарі в Києві поряд з прахом Василя Стуса та Юрія Литвина.
Інформаційні ресурси про Олексу Тихого:
- 1 лютого – вечір-спогад про Олексу Тихого “Я – для того, щоб жив мій народ”
- Овсієнко В. Олекса Тихий. Справжній донецький українець
- Качкан А. Олекса Тихий. Чому донецький вчитель став «ворогом №1» для СРСР?
- 27 січня – 90-річчя з дня народження Олекси Тихого
- Олекса Тихий. Лицар із Донеччини
- Тихий Олексій Іванович
- Тихий Олекса – життєвий та творчий шлях
- “Олекса Тихий — як приклад…”. Ювілейні, десяті, Олексині читання
- Олекса Тихий
Джерела:
- єдиний веб-портал органів виконавчої влади України “Урядовий портал”
- офіційний сайт Українського інституту національної пам’яті
- проект “Незламні”
- Історична правда
- Вікіпедія
- Бібліотека школяра
- сайт “Майдан”
- Радіо Свобода
- сайт “UAHhistory”
- інформаційна система КВНЗ КОР “Академія неперервної освіти” “Нормативно-правове і навчально-методичне забезпечення освітнього процесу”