Для швидкого пошуку необхідних документів скористайтесь вищезазначеними рубриками або

Інструктивно-методичні рекомендації 11 Інформаційні матеріали 5 Інформаційне повідомлення 220 Інформаційний бюлетень МОН України 2 Інформаційно-методичні матеріали 2 Інформаційно-методичний збірник 6 Інформаційно-статистичний бюлетень 1 Без категорії 1 Вітання Міністра освіти і науки України 1 Вебінар 2 Глосарій 1 Закон України 20 Збірник 2 Концептуальна записка державного інвестиційного проекту 1 Концепція 1 Лист Інституту педагогіки НАПН України 1 Лист Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України 5 Лист Департаменту професійної освіти МОН України 3 Лист ДНУ “ІМЗО” 21 Лист КВНЗ КОР "Академія неперервної освіти" 5 Лист Міністерства молоді та спорту України 1 Лист МОН України 159 Лист Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді  5 Лист НЦ "МАНУ" 1 Меморандум 1 Методичні рекомендації 36 Навчальна програма для ЗЗСО 8 Навчальна програма для ЗНЗ 17 Навчальний зошит 2 Наказ департаменту освіти і науки Київської ОДА 45 Наказ Державної служби якості освіти України 1 Наказ ДНУ "ІМЗО" 1 Наказ КВНЗ КОР "Академія неперервної освіти" 6 Наказ Міністерства внутрішніх справ України 1 Наказ Міністерства молоді та спорту України 1 Наказ Міністерства надзвичайних ситуацій України 1 Наказ Міністерства соціальної політики України 1 Наказ Міністерства юстиції України 1 Наказ МОН України 220 Національний стандарт України 1 Освітньо-виховний проект з національно-патріотичного та громадянського виховання 1 План заходів КВНЗ КОР "Академія неперервної освіти" 1 Повідомлення ДНУ "Інститут модернізації змісту освіти" 1 Положення 1 Посібник 13 Постанова Верховної Ради України 2 Постанова Кабінету Міністрів України 54 Презентацiї 1 Презентація 1 Презентація виступу 1 Проєкт наказу МОН України 1 Програма для ЗЗСО з українською мовою навчання 2 Проект 1 Проект Державного стандарту 3 Проект Закону України 3 Проект наказу МОН України 9 Проект політичної пропозиції 1 Проект Постанови Кабінету Міністрів України 9 Проект професійного стандарту на професію 1 Проект розпорядження Кабінету Міністрів України 1 Проект Розпорядження Президента України 1 Рішення колегії департаменту освіти і науки Київської ОДА 4 Рішення колегії МОН України 9 Рішення комісії Науково-методичної ради МОН України 1 Рішення науково-методичної ради КВНЗ КОР "Академія неперервної освіти" 1 Рекомендації 1 Робочий зошит 1 Роз'яснення ДНУ "Інститут модернізації змісту освіти" 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України 23 Розпорядження Київської обласної державної адміністрації 9 Спільний лист МОН України і ЦК профспілки працівників науки і освіти України 1 Спільний наказ МОН України 5 Указ Президента України 18

Global Teacher Prize Ukraine 1 GoCamp 1 Європейська мала академія наук 1 Інститут педагогіки НАПН України 6 Верховна Рада України 11 Видавництво "Ранок" 7 Видавництво Cambridge University Press 1 Видавництво MM Publications 1 Всеукраїнська програма освіти для демократичного громадянства "Демократична школа" 1 ВФ "Крок за кроком" 2 ГО "Батьківський контроль" 1 Департамент загальної середньої та дошкільної освіти МОН України 5 Департамент освіти і науки Київської ОДА 81 Департамент професійної освіти МОН України 3 Державна наукова установа "Інститут модернізації змісту освіти" 73 Державна служба якості освіти 2 Державна служба якості освіти України 2 Кабінет Міністрів України 84 КВНЗ КОР "Академія неперервної освіти" 72 КЗ КОР «Центр творчості дітей та юнацтва Київщини» 4 Київська обласна державна адміністрація 11 КНЗ КОР "Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів" 36 Книжкова палата України імені Івана Федорова 1 Креативна міжнародна дитяча школа 3 Міністерство внутрішніх справ України 1 Міністерство культури України 1 Міністерство молоді та спорту України 3 Міністерство надзвичайних ситуацій України 1 Міністерство освіти і науки України 540 Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України 1 Міністерство соціальної політики України 4 Міністерство юстиції України 2 МОЗ України 2 НАПН України 7 Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді  5 Освітній портал "Педагогічна преса" 1 Платформа EdEra 1 портал "Нова українська школа" 15 Портал "Нова українська школа" 11 Президент України 20 Українська академія преси 1 Українська асоціація оцінювання 1 Український інститут національної пам'яті 10 Український центр оцінювання якості освіти 2 Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба 1 Хмельницький ОІППО 4 ЦК профспілки працівників освіти і науки України 1

Переглядів: 672    Ідентифікатор матеріалу - 2700

Інформаційне повідомлення
№(б/н) від 29.01.2017
"1 лютого 2017 року. Євген Маланюк"


Видавець:
Категорії:
, , , , , , ,
Навчальний рік:
,
Якщо у вас не вантажиться онлайн перегляд документів, оновіть сторінку (клавіша F5) або натисніть тут.

1 лютого 2017 року виповнюється 120 років з дня народження Євгена Маланюка (1897-1968), поета, мистецтвознавця, літературознавця.

  • Імператор залізних строф.
  • Український Одіссей.
  • Поет-воїн.
  • «Пражанин».

Такими визначеннями нині у світі й Україні характеризують постать Євгена Маланюка.

Що ми знали донедавна про Євгена Маланюка? Українцям було нав’язано  стереотип:  «націоналістично-фашистський поет і публіцист», «один із ідеологів українського буржуазного націоналізму», «активний учасник націо-налістичної контрреволюції», «білоемігрант».

Хто ж він для українців і світу: Євген Маланюк?

Народився Є. Маланюк 20 січня 1897 року за старим стилем, (1 лютого – за новим стилем) на хуторі поблизу Архан-города, що в Херсонській губернії, у  родині козацько-чумацьких нащадків.

В «Уривку із життєпису» сам Маланюк стверджував, що коріння його роду бере свій початок із Покуття, а дід «мав виразну поставу гуцула». Майбутній літератор згадував, що в мурованому зі степового каменю будинку «на дві хати – дідову й батькову» жилося наче у двох світах, у двох стилях:

  • у першій хаті «панував дух віків, старовинного побуту, тисячолітніх звичаїв і обрядів»,
  • у другій – атмосфера «українського інтелігента».

Тут жила традиція «якихось» степових, досить колоніального типу «дворянських гнізд» із клавесинами, сентиментальними романами й романсами.

Матері, як писав син через гони літ, завдячував двома речами: серцем і мистецтвом,

батькові – життєвою своєю цілісністю, бо батько, всупереч усім обставинам і спокусам, залишився «національним до кінця, не зрадивши свого роду».

Дмитро Донцов назвав Євгена Маланюка «Поетом апокаліптичних літ».

  • Він був учасником Української національної революції 1917-1921 рр.
  • Ад’ютантом генерала Василя Тютюнника.
  • У 1920 році опинився у таборі для інтернованих поблизу польського міста Коліша. Разом із Юрієм Дараганом, Миколою Чирським та Максимом Загривним  видавав журнал «Веселка», де побачили світ його перші поезії.  

Ідея утвердження державності України – центральна ідея поетичного Універсуму Євгена Маланюка.

Один із нарисів Є. Маланюка присвячений трагічним подіям 29 січня 1918 року: бою під Крутами. Характеризуючи цю історичну подію, Євген Маланюк назвав її “народини нового українця”Маланюк Є. Крути. Народини нового  українця. – Прага, 1941. – С. 9.

Поет звертається до витоків української державницької традиції – князівсько-дружинницької доби, періоду гетьманування Богдана ХмельницькогоІвана МазепиПилипа Орлика, в ній прагне відшукати підстави для творення сучасної держави.

Однак образ України – внутрішньо роздвоєний, дуалістичний, він постає перед читачем у двох своїх іпостасях: Степова Еллада та Чорна Еллада. І саме ця антиномія є для Євгена Маланюка джерелом внутрішньої неструктурованості українського суспільства, втрати вольового, динамічного, державницького начала.

Поет вибудовує своєрідну історіософську концепцію буття України, елементами якої є Еллада, варяги та Рим:

  • еллінський гіпертрофований індивідуалізм, панестетизм
  • має бути згармонізований варязьким активізмом
  • та ієрархічністю Риму.

Ці три елементи мають існувати не окремо, а лише в поєднанні, синтезі.

У творенні свого образу України Євген Маланюк виходить із конкретних історичних та географічних реалій, бо саме Україна – це місце трагічної зустрічі Заходу та Сходу.

Цією обставиною зумовлене те, що Україна довгий час лишалася об’єктом, а не суб’єктом історичного процесу.

Українець – «пісняр, мудрець і гречкосій» – здатний швидше до ліричної рефлексії, пасивного споглядання навколишньої дійсності, а не до адекватної вольової реакції на зовнішню загрозу.

На противагу цьому Євген Маланюк розвиває цілу комплексну теорію «мазепинства», центральне місце в якій займає пророча візія майбутнього провідника України, який має поєднати:

  • державний досвід Мазепи,
  • патріотизм і дипломатичний хист Пилипа Орлика,
  • цільність світогляду Тараса Шевченка, в постаті якого поєднались поет та державотворець.

У царині поетики Євген Маланюк – симфоніст. Саме це його ріднило з Павлом Тичиною. Він вільно оперує художніми засобами і класичної поетичної мови, і найсучаснішими образними версифікаційними трансформаціями її.

Виваженість і наукова точність слова в історіософській поезії поєднується з гранично вираженою емоційністю, утворюючи бурю пристрасті.

Поет виробив власну мову символів, що є водночас і знаряддям, і результатом його світоаналізу.

Саме символізм визначає одну із провідних рис поетичного мовлення Маланюка – лаконічність як принцип, що регулює структуру тексту.

Є. Маланюка відносять до стилю необароко.

Більшість дослідників відносять його також до Празької літературної школи. Визначальними рисами творчості цієї школи і Є. Маланюка є історіософізм і міфологічність.

Поезію Празької школи називають поезією чину, оскільки вона закликає до боротьби за Україну, боротьби не тільки збройної, а й духовної. Цей заклик звучить і в поезії Маланюка.

 Є. Маланюк з болем усвідомлював, що Україні бракує українців, натомість багато «малоросів» і «хахлів» – ось найважливіший історичний урок.

І саме поезія, як це засвідчила поява Тараса Шевченка, здатна була не лише збудити націю, а й підготувати її до грядущих випробувань.

 Ліричний герой у поезіях Маланюка – це безкомпромісний максималіст суворого вигляду, не здатний на будь-які поступки стосовно своїх супротивників і самого себе.

У творчому доробку поета є й інтимна лірика, що вражає лицарським ставленням до світу та до жінки.

Стиль поезії Маланюка формувався під тиском панівних у його поколінні емоцій гніву й болю за століття бездержавності та пригноблення української нації, за поразку відновленої в революцію держави УНР і за подальшу трагедію окупації України Москвою.

Цей гнів повертався не тільки проти зовнішніх ворогів, а й проти внутрішніх слабкостей, які поет бачив у комплексі «малоросійства», анархізму, браку національної дисципліни й організації, в перевазі чуттєвості над інтелектом тощо.

Звідси в його поезії жадання нового типу сильної людини, поглиблення традицій до старокиївських основ (що зумовило особливе зацікавлення поета творчістю і роллю в українській історії П. Куліша).

Характерні особливості творчості Євгена Маланюка:

  • історіософічність творчості – спроба вмотивувати, пояснити логіку історичних подій, осмислення їх сенсу для України;
  • чітка організація поетичної мови, нагромадження приголосних, створення ефекту „непісенності», суворості;
  • наскрізна ідея української державності.

Належав до умовної «Вісниківської квадриги» – Євген Маланюк, Олег Ольжич, Олена Теліга, Леонід Мосендз (друкувались у часописі «Вісник» (квадрига — четвірка коней).

Євген Маланюк – одна із найяскравіших постатей вітчизняної літератури XX ст., її класик.

Усією своєю творчістю він прагнув сприяти відродженню української держави для сильної та самобутньої української нації.

****************************

Польща, 1922 рік. Містечко Каліш з передмістям Щипьорно. За колючими дротами таборів військовополонених майже десять тисяч інтернованих вояків армій Української Народної Республіки.

Дерев’яні бараки, землянки, злигодні, голод, фронтові рани, сухоти, смерть. Пекуче усвідомлення втрати Батьківщини і майже цілковита відсутність надії на майбутнє… А на зібранні академії таборового літературно-артистичного товариства «Веселка» із, здавалося б, недоречним до часу і місця рефератом «Зброя культури» виступав перед побратимами двадцятип’ятилітній поет Євген Маланюк, військовий старшина 6-ї дивізії генерала Безручка:

«Кордони, економічна діяльність, промисловість і торгівля — це тільки зовнішні форми, тільки рамки, в яких проходить дійсне живе життя нації самостійної держави. А цим дійсним життям нації, щирим змістом зовнішньої форми є внутрішнє життя національної культури, життя ідей безсмертних і вічних (і в першу чергу – мистецтво – авангард культури), бо історичні події, війни, перемоги й поразки, розквіти й упадки держав і народів, ціла рухлива маса історії є лише матеріалізацією тих чи інших ідей.
Щоб повстала або зникла держава, мусить, перш за все, існувати ідея цього повстання або зникнення… Ідеї виростають й мужніють на підґрунті національної культури – от чому праця на царині культури є сьогодні хоч і запізненим, проте загальноукраїнським ділом…       
Дійсними творцями життя є мислителі, апостоли ідеї. Справжніми пророками історичних подій є Митці і, в першу чергу — поети».

Осмислюючи причини поразки у збройних змаганнях за Державність, доповідач вбачає їх у:

надзвичайно вузькому колі провідників нації (державників), навіть у їхній непідготовленості до подій 1917 року,

у тому, що національній еліті бракувало теоретичного обґрунтування сутності і мети українського національного руху, його стратегії і тактики.

Молодий письменник прагне стати одним із творців національної, державотворчої ідеї.

****************************      

Довідка. Марко Безручко став кадровим військовим у вишах та армії Російської імперії. Під час Української революції в 1917-1921 рр. долучився до визвольного руху.

Талант полководця Марко Безручко повною мірою проявив у 1920 році, коли українці спільно з поляками дали відсіч більшовикам.

6-та стрілецька дивізія під командуванням Безручка отримала низку блискучих перемог у боях з червоними. Найбільшу славу їм приносить героїчна оборона Замостя. Захисникам міста вдалося на два дні зупинити кінноту Семена Будьоного. Відтак розпочався контрнаступ, який увійшов в історію як «диво над Віслою».

«Українець, який урятував Варшаву від більшовизму»так називають Марка Безручка історики.

Поляки хотіли нагородити його найвищим орденом Vіrtutі Міlіtarі. Та генерал Марко Безручковідмовився від нагороди зі словами:«Я воював за Україну, а не за Польщу».

****************************      

22 січня 2017 року доктор філологічних наук, народний депутат України VII скликання Ірина Фаріон взяла участь у черговому випуску програми парламентського телеканалу “Рада” “Велич особистості”, присвяченій 120-літтю з дня народження видатного історіософа Євгена Маланюка.

Фільмографія:

Ірина Фаріон. “ВЕЛИЧ ОСОБИСТОСТІ” (Євген Маланюк) / “МАЙСТЕР”.

Євген Маланюк Життєпис та творчість

 

Джерела:

 

 

 

 

 

print


Якщо у вас не вантажиться онлайн перегляд документів, оновіть сторінку (клавіша F5) або натисніть тут.