Переглядів: [wpstatistics stat=pagevisits time=total]    Ідентифікатор матеріалу - 3820

Інформаційне повідомлення
№(б/н) від 27.03.2017
"Всеукраїнський семінар «Забезпечення найкращих інтересів дитини в умовах реформи системи інституційного догляду та виховання дітей»"

23 березня 2017 року проведено Всеукраїнський семінар «Забезпечення найкращих інтересів дитини в умовах реформи системи інституційного догляду та виховання дітей».

У ході семінару обговорювалися питання реалізації права кожної дитини на проживання у сім’ї та забезпечення необхідними послугами на рівні громади.

Особливу увагу учасники заходу приділили обговоренню питання про право дітей з особливими освітніми потребами на якісну освіту й соціалізацію в умовах інклюзивного освітнього середовища.

Окрім того, учасники семінару ознайомилися із досвідом проведення реформи системи інституційного догляду та виховання дітей у Молдові, Болгарії та Чеській Республіці, напрацювали дієві механізми упровадження цього процесу в Україні.

У роботі семінару взяли участь:

• дружина Президента України Марина Порошенко,
• Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко,
• Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба,
• голова Європейського офісу міжнародного дитячого фонду «Lumos Foundation» Ірина Маланчук,
• заступник Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Сергій Устименко,
• заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Лев Парцхаладзе,
• заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей,
• директор департаменту освіти і науки Київської облдержадміністрації Віра Рогова,
• міжнародні експерти з Молдови, Чехії, Болгарії,
• представники місцевих органів виконавчої влади з 10 регіонів України, у тому числі – Київської області.

Уже з 1 вересня 2017 року припиняється набір учнів до підготовчих і перших класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей із затримкою психічного розвитку. Саме тому питання реалізації права кожної дитини на проживання у сім’ї та забезпечення необхідними послугами на рівні громади є надзвичайно актуальними.

Відповідно до постанови КМУ від 26 жовтня 2016 р. за № 753 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 585» (щодо забезпечення права на освіту дітей із затримкою психічного розвитку шляхом їх навчання у спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів та відповідну поступову реорганізацію спеціальних шкіл та шкіл-інтернатів для дітей із затримкою психічного розвитку) припинення набору учнів до підготовчого та першого класів спеціальної школи для дітей із ЗПР з 1 вересня 2017 року та забезпечення можливості навчання вказаної категорії дітей у спеціальних та інклюзивних класах у загальноосвітніх навчальних закладах реалізує їхнє право на виховання в сім’ї та сприятиме процесу реформування системи інституційного догляду та виховання дітей. 

Про сучасні підходи до навчально-виховного процесу учнів з особливими освітніми потребами інформує МОН України в листі №1/9-2 від 10.01.2017.

Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко зазначив:

«Стратегічний документ, який сприятиме посиленню відповідальності центральних та місцевих органів влади за проведення реформи системи інституційного догляду дітей і забезпечення виховання дітей в сім’ї – Національна стратегія реформування системи інституційного догляду та виховання дітей, буде розглянутий на одному з найближчих засідань Національної ради реформ».

«На сьогодні вже немає жодної європейської країни, яка б не прийняла  стратегічних рішень щодо відмови від інституційного догляду дітей. Наприклад, у Великобританії, Швеції, Швейцарії діти перших років життя не можуть ні за яких обставин потратити до інтернатного закладу. Державні служби повинні терміново реагувати на такі випадки і здійснювати необхідні заходи, щоб повернути або влаштувати дитину в сім’ю. Тому  реформування системи інституційного догляду дітей – це наш європейський вибір».

«Реформування системи інституційного догляду дітей триває вже декілька років, однак саме зараз має всі шанси отримати новий імпульс».

«В Україні функціонує 751 інтернатний заклад, у яких виховуються чи навчаються близько 110 тисяч дітей. «Але основна проблема в тому, що більше 90 % дітей, які знаходяться в цих закладах, мають батьків, не позбавлених батьківських прав. Це ненормальна ситуація. Звичайно ця проблема має низку причини, але  ми повинні сфокусуватися на питаннях збереження, реабілітації та відновлення сім’ї».

На сьогодні, за словами Віце-прем’єр-міністра Павла Розенка, в Україні:

• прийнято два закони, на підставі яких створюються сім’ї патронатних вихователів,
• запроваджується наставництво стосовно дітей, які перебувають в інтернатних закладах.
• У Державному бюджеті України на 2017  рік передбачені витрати на забезпечення функціонування 154 сімей патронатних вихователів.

Павло Розенко також наголосив, що у процесі впровадження реформи надзвичайно важливим завданням є побороти міфи і упередження, які існують навколо неї:

«Нам доведеться боротися з міфам і упередженнями навколо цього питання. Адже мета деінституалізації – не закриття, не злам чогось, а навпаки – це створення нових умов і можливостей для кожної дитини. Це новий шанс для дитини. Всі повинні зрозуміти – дитина теж має право, має право на розвиток у сім’ї, на отримання повноцінної освіти, всіх медичних та соціальних послуг. І ми таке право дитині повинні забезпечити».

 Президент України Петро Порошенко прокоментував:

«У рамках семінару Марина Порошенко презентувала пілотний проект Благодійного Фонду Порошенка щодо розвитку інклюзивного освітнього середовища в Україні. Адже ми маємо понад 56 тисяч дітей з особливими освітніми потребами, які ізольовані й знаходяться поза межами якісної освіти й соціалізації. Переконаний: ефективна реформа цієї галузі дозволить українським дітям стати у майбутньому повноцінними й активними членами суспільства».

Марина Порошенко, виступаючи під час семінару, зазначила, що сьогодні понад 56 тисяч «особливих» дітей ізольовані від суспільства і не мають змоги навчатися та розвиватися разом з іншими дітьми. «Для порівняння – це кількість населення таких районних центрів, як Бориспіль, Миргород чи Новоград-Волинський. І такий масштаб лише підтверджує, що це питання надзвичайно назріле для України».

Дружина Глави держави також наголосила: «Інклюзивна освіта – це не заміна, а альтернатива навчання для дітей з особливими освітніми потребами. Це можливість для них не лише навчатися разом з однолітками, а й жити в родинному колі. І це найпростіші, найелементарніші, але найважливіші потреби кожної дитини, які ми маємо задовольнити».

Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба зауважив, що в Україні одна з найбільших у Європі кількість дітей, які знаходяться в різних інституційних закладах – близько 106 тисяч. «На жаль, перебування у таких установах має вкрай негативний вплив на дітей у багатьох аспектах, включаючи психологічний і емоційний стан. Та найгірше, що ці заклади суттєво знижують їхній потенціал стати повноцінними дорослими людьми та активними членами суспільства», – зазначив Уповноважений.

Заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Лев Парцхаладзе відзначив:

«В Україні мають бути створені всі умови для того, щоб діти проживали в умовах сім’ї і мали можливість навчатися у звичайних загальноосвітніх школах. Вони мають право на якісну освіту, соціалізацію в умовах інклюзивної освітньої середовища. Кожна школа в Україні має стати інклюзивної. Це питання має бути одним із пріоритетів для об’єднаних громад.

Зараз Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства у рамках фінансування програм і проектів з підтримки регіонального розвитку працює над створенням шкіл нового формату. Це один із аспектів реформи освіти, яка проводиться Міністерством освіти і науки України.

Ми створили платформу #НОП – Новий Освітній Простір, яку хочемо впровадити у 200 школах України, що передбачає:

• створення мотивуючого, яскравого простору, в якому діти будуть хотіти вчитися;
• реконструкцію, капітальний ремонт з уведенням енергоефективності;
• установлення нового обладнання та програмного забезпечення, проведення швидкісного інтернету;
• облаштування приміщень з урахуванням умов безбар’єрності – установка пандусів, обладнання спеціальних гігієнічних кімнат тощо.

Діти не повинні бути ізольовані і мають учитися й розвиватися разом з усіма».

Під час виступу заступник Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Сергій Устименко окреслив сучасний стан забезпечення інтересів дитини в умовах деінституалізації.

Він, зокрема, повідомив, що Міністерство соціальної політики визначило п’ять пріоритетів, чотири з яких безпосередньо стосуються системи охорони дитинства і будуть впроваджуватися за підтримки Мінсоцполітики в першу чергу безпосередньо в нових об’єднаних територіальних громадах, зокрема:

• забезпечення прав дітей;
• сприяння продуктивній зайнятості, залучення громадян до ринку праці;
• децентралізація системи соціальних послуг та їх розвиток на рівні територіальних громад;
• запровадження ефективного адресного надання державної соціальної допомоги.

Станом на 01.09.2016 в системі соціального захисту населення функціонувало:

• 49 дитячих будинків-інтернатів,
• 1 дитяче відділення при будинку-інтернаті,
• 7 притулків,
• 75 центрів соціально-психологічної реабілітації.

У кожному із зазначених закладів виховуються діти, у яких є батьки, і діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Є також діти з особливими освітніми потребами, різними формами інвалідності.

За даними моніторингу, проведеного громадськими організаціями, на початок 2016 року в інтернатних закладах виховувалося 97 042 дітей. При цьому дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, лише 8 741, тобто 8 % від загальної кількості дітей в інтернатах. Усі інші вихованці – це діти, у яких є батьки, не позбавлені батьківських прав.

«Ми зараз робимо все, щоб провести адміністративну реформу і дати більше повноважень та відповідальності громадам, перш за все, у ставленні до дитини і сім’ї.

Не ремонт приміщень вирішить ситуацію із неблагополуччям, а особиста відповідальність представників громади та їхній вплив на сімейне неблагополуччя. 

Нам потрібно усім разом більш детально вивчити причини, які спонукають батьків влаштовувати дітей до інтернатів та спільно шукати підходи для зменшення наповнення інтернатних закладів дітьми за заявами батьків», – зазначив Сергій Устименко.

Водночас заступник Міністра наголосив, що потребує також уваги і раціональність використання фінансових ресурсів, які б могли бути спрямовані на допомогу сім’ям з дітьми. «Ми разом із спеціалістами Міністерства фінансів маємо оцінити всі рівні роботи в цьому напрямі й ухвалити найкращі рекомендації для розпорядників коштів», – зауважив він.

 Щороку близько 10 тисяч дітей залишаються без батьківського піклування. Як підкреслив Сергій Устименко, однією із основних причин такого явища є те, що на місцевому рівні практично відсутні послуги з підтримки сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, недостатньо роботи, спрямованої на надання таким сім’ям вчасної допомоги. «Ми бачимо проблеми, розуміємо їх походження, відповідно маємо активно рухатися до їх вирішення та поступово створювати максимально можливі умови для забезпечення права дитини на виховання в сім’ї», – зазначив урядовець.

Він також розповів про кроки, які має намір здійснити Мінсоцполітики для переломлення практики утримання дітей в інтернатних закладах різних типів, яка існує ще з радянських часів.

Першим, як зазначив заступник Міністра, має стати налагодження конструктивної взаємодії центральних органів виконавчої влади щодо реформування закладів у найкращих інтересах дитини.

Одночасно із цим повинна проводитися робота над підвищенням зацікавленості кожної об’єднаної територіальної громади у забезпеченні повноважень щодо:

• соціальної підтримки сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, зокрема, внаслідок асоціального способу життя, на ранніх етапах неблагополуччя, для попередження (мінімізації) негативних наслідків як для родини, кожної дитини в ній, так і для громади в цілому;
• захисту прав кожної дитини, виявленої на її території в кризовому стані, незалежно від походження.

Наразі у Мінсоцполітики уже розроблено проекти нормативно-правових актів, спрямовані на реалізацію цих вкрай важливих завдань. Також фахівці відомства вже працюють і над розробкою покрокового плану щодо поступового переходу від дитячих закладів стаціонарного перебування до інших форм підтримки дітей та сімей.

«Розвинувши соціальні послуги у кожній територіальній громаді та змінивши моделі функціонування і фінансування закладів із стаціонарним перебуванням дітей, ми зможемо сміливо перейти до реорганізації сучасних інтернатів», – резюмував Сергій Устименко.

Водночас він закликав усі органи і служби, від яких залежать якісні зміни у житті дітей, об’єднувати зусилля, розвивати соціальну свідомість та брати відповідальність у громадах за долю дітей і сімей.  

 Джерела:

• офіційне інтернет-представництво Президента України
• єдиний веб-портал органів виконавчої влади України “Урядовий портал”
• база даних “Законодавство України”
• офіційний сайт МОН України
• офіційний сайт Мінсоцполітики України
• офіційний сайт Львівської облдержадміністрації 
• інформаційна система КВНЗ КОР “Академія неперервної освіти” “Нормативно-правове і навчально-методичне забезпечення освітнього процесу”
• сайт Сheline